Досить швидко брати після рейдерської операції отримали контроль над футбольним клубом "Динамо" (Київ) і зрозуміли, що футболісти навіть вигідніший товар, ніж закордонна електроніка, тютюн чи алкоголь.
В 90-ті роки минулого століття напрямок футбольних заробітчан до Землі обітованої в Україні був головним. З "Динамо" цей потік йшов через ізраїльського футбольного агента Піні Захаві з яким Суркіси налагодили дуже вигідне для них співробітництво. Юридично за весь процес в київському клубі відповідав сумнозвісний Віктор Медведчук.
Першими ластівками в 1993 році стали два Морози - Юрій і Віктор. Однопрізвищники не проходили до основного складу "Динамо", але досить вигідно для Суркісів були орендовані в ізраїльські команди. Перший відправився грати за "Хапоель" (Кфар-Саба) а другий також в "Хапоель", але з Беер-Шеви.
Як проходив сам процес таких оборудок і яку роль в ньому відігравав Ізраїль у свій час розповів Олег Саленко.
- Клуб Ла Ліги "Логроньєс" 1992 року орендував мене у "Динамо" на пів року.Також було підписано протокол про наміри, в якому було вказано суму мого трансферу – 1 мільйон доларів – у разі, якщо іспанський клуб захоче мене викупити. Але для цього я мав добре зарекомендувати себе у чемпіонаті Іспанії. Так і сталось (Саленко забив у другій частині сезону 1992/93 сім голів у 16 матчах - прим.ред.). Моя трансферна ціна зросла і, на думку "Динамо", становила вже три мільйони. "Логроньєс" відмовилися платити такі гроші, посилаючись на цифри у попередньому договорі. До спільного знаменника сторони прийти так і не змогли. Якраз тоді в київському "Динамо" змінювався власник клубу – замість Віктора Безверхого прийшов Григорій Суркіс. Я не вникав у всі деталі, але тепер розумію, що Піні (Захаві - прим.ред.) зі своїми спільниками вирішив трохи нажитися на моєму трансфері. У результаті замість повернення до Іспанії я спочатку поїхав підписувати контракт на обітовану Землю. До Тель-Авіва прилетів на три дні – пройшов медобстеження, поговорив із президентом, який був у курсі афери. У результаті "Маккабі" купив мене за мільйон, а "Логроньєсу" за три дні продав за два. Люди, які брали участь у цій багатоступеневій операції, заробили непогані гроші.
З тих часів минуло понад три десятиліття, але поставлений на конвеєр Суркісами орендний бізнес в "Динамо" тільки живе і процвітає. Тим більше, що він існує в суцільно "сірій" зоні, де про податки мова не йде. Там заправляє балом його величність Офшор.
За ці роки Суркіси навчились вибивати кошти за свій "товар" навіть через суд. Наприклад, у квітні 2021 року чергові мільйонні зарахування на свій рахунок, у сумі понад 3 мільйонів доларів США, знущально названій ними офшор Dynamo Kiev (Cyprus) отримав за рішенням Спортивного арбітражного суду (CAS). Він зобов'язав, бразильський клуб "Сан Пауло" розрахуватися протягом 45 днів із боргом за півзахисника Че Че (хтось ще його пам'ятає?) в сумі 2 650 000 доларів США, а також виплатити штрафні санкції в обсязі 400 000 доларів США.
Звісно, практика торгівлі та укладання орендних угод з футбольними гравцями це звичний легальний світовий бізнес, якби тільки не одне велике "але", що стосується наших "героїв". В київському "Динамо" брати Суркіси завели його в суцільну темряву офшорних операцій і ще ніколи навіть і слова не промовили щодо фінансової звітності. Така політика чинить шкоду столичному клубу і в суто футбольному аспекті, коли "Динамо" націлене у своїх трансферах не на якісне підсилення складу, а тільки для того, щоб його бенефіціари отримали неоподаткові солідні кошти через свій динамівський офшор...
Свою розповідь ми розпочали з Ізраїлю. Ним і продовжимо. Український динамівець Олександр Сирота виступає там з 2024 року в "Маккабі" Хайфа, а сенегалець Самба Діалло в "Хапоелі" з Єрусалиму. А серед інших їх одноклубників, більшість з яких вже й не згадає, коли одягала в останній раз динамівську футболку, в цьому сезоні з прибутком для власника "Динамо" грають в закордонних орендах: люксембуржець Жерсон Родрігеш (8 оренд, зараз "Авеш", Португалія), бразилець Вітіньо (3 оренди, зараз "Інтернасьонал", Бразилія), грузин Георгій Цітаішвілі (6 оренд, зараз "Гранада", Іспанія), нідерландець Джастін Лонвейк (3 оренди, зараз "Віборг", Данія), венесуелець Ерік Рамірес (4 оренди, зараз "Тігре", Мексика), північномакедонець Решат Рамадані ("Шкендія", Албанія) та українець Антон Царенко ("Лехія", Польща).
От тільки питання, навіщо вищевказаних іноземців купувало "Динамо"? Відповідь на нього, як ви розумієте, суто риторична...
Олег Мірошніченко
Офшор Суркісів пов'язаний з "Динамо" Київ нарешті попав під санкції РНБО
