У заключному 3-му турі групового етапу "синьо-жовті" для продовження боротьби повинні були перемагати "альбіселесте", або у разі гольової нічиєї сподіватись на менш результативний "мир" у грі Марокко - Ірак.
Однак все звелося до простого. Марокканці ще в першому таймі забезпечили собі звитягу над кривдниками України і в підсумку легко перемогли 3:0.
Аргентина у свою чергу на класі виявилась сильнішою за Україну - 2:0.
Звичайно хлопці зібрані в команді Руслана Ротаня дуже старались, бились, однак майстерності для того, щоб переграти суперника у якого в складі було аж чотири чемпіона світу (Рульї, Отаменді, Альмада і Альварес) просто не вистачило.
Аргентина перемогла однак зайняла у групі лише друге місце, пропустивши на чільну позицію за разницею голів Марокко.
Тепер у чвертьфіналі команда Хавьєра Маскерано більш за все зіграє проти Франції, а "атлаські леви" зустрінуться з американцями.
Україна зайняла 3-е місце і вибула з боротьби.
Такий підсумок для першої історичної участі України у футбольному турнірі на Олімпійських іграх відверто залишив дуже гіркий осад. Адже УАФ не зробила нічого щоб дійсно сформувати якісний склад команди, яка реально боролась не тільки вихід з групи, але й за золоті медалі.
І це було б реальним, якби Україна мала б у складі гравців, які за віком (народжені після 1 счня 2001 року) поїхали б захищати кольори нашої країни. Перелік досить довгий. Трубін, Забарний, Вівчаренко, Бражко, Мудрик, Судаков, Ванат... До них могла б приєднатись і трійка за квотою старших, наприклад Степаненко або Ярмоленко, Шапаренко або Буяльський, Бондаренко або Зубков.
Вийшла б своєрідна українська олімпійська "dream team". Однак замість них грали інші, набагато менш якісні виконавці. Грали як могли, І за це ім неможливо у чомусь дорікнути.
Підсумовуючи залишилось тільке одне питання. Чи відповість за цей провал, як і за бездарні виступи України на Євро-2024 і юніорському Євро U-17, Комітет національних збірних УАФ. Його керівником є президент УАФ Андрій Шевченко, якому допомагають Сергій Ребров, Мауро Тассотті та інші менш відомі персонажі. Не хочеться навіть згадувати і про власників українських топ-клубів. Схоже на те, що хтось так і не зрозумів, що Олімпіада це перш за все престиж країни, а зовсім не гроші чи власні містечкові інтереси...
Україна - Аргентина - 0:2 (Альмада, 48, Ечеверрі, 90+1)
Україна: Фесюн — Крупський, Таловєров, Батагов, Мартинюк (Сич, 67) — Криськів, Рубчинський, Михайленко (Очеретько, 59) — Хлань (Велетень, 78), Сікан (Краснопір, 59), Брагару (Федор, 59).
Аргентина: Рульї — Лухан, ді Чезаре, Отаменді, Солер (Аміоне, 67) — Сімеоне, Фернандес (Сенон, 67), Медіна, Альмада — Гонду (Ессе, 58), Альварес (Ечеверрі, 78).
Олег Мірошніченко
