Причому поступилась Іраку, який позіціонувався перед грою з "синьо-жовтими" в Ліоні, як відвертий аустсайдер.
Однак на ділі, ця збірна, сформована з абсолютних ноунеймів, в стартовому турі Олімпійського футбольного турніру виявилась сильнішою за Україну - 2:1.
Питання, чому так сталось має своє внутрішньоукраїнське підгрунтя.
Річ у тім, що президент УАФ Андрій Шевченко та його організація, що називається, повністю "забили" на цю Олімпійську збірну.
Інакше, чим пояснити те, що очільник українського футболу не зробив жодних кроків для того, щоб команда під орудою Руслана Ротаня мала б склад, який дійсно міг би претендувати на боротьбу за нагороди Олімпіади-2024.
З одного боку Шевченко не захотів закликати керівників вітчизняних клубів відпустити кращих гравців на історичний для України перший олімпійський фінальний турнір. Ті звісно мали формальну підставу для відмови у вигляді того, що футбол на Олімпіаді не входить до офіційного списку змагань під егідою ФІФА і клуби не забов'язані відпускати на нього своїх гравців. Але президент УАФ навіть публічно, і це під час війни (!) навіть розмовляти з власниками "Шахтаря" і "Динамо" на цю тему не став.
З іншої сторони не було звернень з боку УАФ і до іноземних клубів, де грають українські гравці. Ніякої роботи, щоб переконати іх відпустити футболістів в останні півроку зовсім не велося.
На цьому фоні абсолютно іншу позицію зайняли керівники наприклад, футболу у Франції, Іспанії, Аргентині, Марокко, та інших країн, які буквально закидали клубні офіси безліччю петицій з проханням відпустити бажаних для них футболістів. Звісно не всіх вдалося переконати. І найкращий приклад це аргентинський півзахисник "Челсі" Енцо Фернандес. Аргентинська асоціація футболу надіслала більше 10 (!) звернень, а сам гравець буквально вмовляв босів лондонського клубу дати йому можливість виступити на Олімпіаді у Парижі. В кінці кінців це не вийшло, однак всі в Аргентині не мали жодних слів докоряти керівнику Асоціації футболу Клаудіо Тапії, що він не зробив для залучення Фернандеса, а також воротаря з "Астон Вілли" Еміліано Мартінеса всього можливого.
А от ситуація з українськими зірками виявилась м'яко кажучи трохи іншою.Так, можливо їх би і не відпустили, але офіційно така інформація була лише стосовно Михайла Мудрика з того ж "Челсі". Ілля Забарний ("Борнмут", Англія) сам відмовився грати за Україну. Таку ж позицію зайняв і Анатолій Трубін ("Бенфіка", Португалія). Обидва навіть за віком були легітимні до заявки на участь в Олімпіаді.
Проігнорували інтереси України і власники провідних відчизняних клубів. Деякі до останнього тримали своїх гравців у передсезонних таборах, інші просто надали тих, які їм не дуже були і потрібні. Показовий приклад з київським "Динамо". Клуб відрядив до Олімпійської збірної трьох гравців, однак жоден з них (Михайленко, Брагару, Рубчинський) за киян в минулому сезоні не грав. Майже те саме стосується і "Шахтаря". З п'ятірки делегованих лише двоє - Криськів і Сікан відповідають стандартам головної донецької команди, а інші ну аж ніяк. До того ж відрядивши до Олімпійської збірної не дуже затребованих футболістів клуби ще й виграли, бо отримали право переносу своїх стартових матчів у новому сезоні УПЛ. Виходить зовсім не чесно і не дуже порядно.
Підсумовуючи, саме час знову повернутись до тих українських гравців, таких як Трубін, Забарний, Мудрик, Циганков, Довбик і інших, що вже під час війни з руснею перейшли до іноземних клубів. Всім їм Україна надала дозвіл на виїзд, сподіваючись, що вони за першим викликом стануть під знамена рідної країни, коли це буде потрібно. Однак все виходить зовсім навпаки. Одні відмовились, інші навіть не виявили жодної персональної ініціативи. І це своєрідний діагноз для всього українського суспільства. Чи не так?
Ірак - Україна - 2:1 (Хуссейн, 57 п, Джасім, 75 - Рубчинський, 53)
Ірак: Х. Хасан — Саадоон, Алі (Джасім, 58), Тахсін, Амер, А. Хасан — Баєш, М. Мохаммед (Н. Мохаммед), К. Мохаммед, Ю. Амін (Саад, 79) — Хуссейн (Аль-Імам, 90+12).
Україна: Фесюн — Крупський, Таловєров (Салюк, 73), Батагов, Мартинюк — Криськів (Очеретько, 80), Рубчинський, Михайленко (Федор, 73) — Хлань, Сікан (Краснопір, 80), Брагару (Сич, 73).
Олег Мірошніченко
Фото: uaf