Саме таким був шлях у київському "Динамо" Олександра Бережного. В його чотири сезони у складі "біло-синіх" вмістились 132 матчі (14 голів). За цей час він допоміг киянам виграти у 1977 році чемпіонат, а в 1978-му Кубок СРСР.
В "Динамо" він був запрошений у 1976 році. Юний, 18-річний півзахисник в зірковому колективі не знітився і на правому фланзі досить якісно замінив вже на той час вікового Володимира Трошкіна.
Футбольний рік 1976/77 став найуспішнішим для Бережного в столиці України.
У складі збірної він завоював золото молодіжного Євро, а 15 вересня 76-го у віці 18 років та 259 днів вийшов в основному складі "Динамо" Валерія Лобановського в першому матчі 1/16 Кубка чемпіонів проти белградського "Партизана" (3:0) і став на той час наймолодшим дебютантом "біло-синіх" в їх єврокубковій історії.
"Лобановський мав "фішку" – якщо в команді суперника був сильний індивідуаліст, тоді він давав мені завдання закрити його. Крім вказівки грати персонально, я мав ще й до атак підключатися. Сили було достатньо, тож любив діяти по всьому полю. Бог здоров'ям не скривдив. Ми з Віктором Колотовим всю чорнову роботу виконували. Мали завдання забрати м'яч та розпочати атаку", - згадував в одному зі своїх рідкісних інтерв'ю Бережний.
Після того, як "Динамо" розгромило в 1/8 грецький ПАОК (4:0, 2:0) кияни вперше в своїй історії вийшли в сезоні 1976/77 до чвертьфіналу Кубка чемпіонів. В ньому вони за сумою двох поєдинків здолали могутній мюнхенський "Баєрн" (0:1, 2:0) у складі якого грали такі світила першої величини, як Зепп Маєр, Франц Бекенбауер, Ганс-Георг Шварценбек, Улі Хенесс, Карл-Хайц Румменіге та інші. "На мене ці зірки не давили. Хлопців це хвилювало, а мені все одно було. На обличчя не дивився – робив свою роботу. Першість шахти, Вища ліга СРСР чи Кубок європейських чемпіонів – байдуже", - рахував молодий динамівець.
Однак здолати ще один німецький топ-клуб кияни не змогли. У півфіналі вони мінімально поступились менхенгладбаській "Боруссії" (1:0, 0:2) хоча мали всі шанси перемогти і зіграти у вирішальній грі Кубка чемпіонів у Римі з англійським "Ліверпулем".
Саме Бережний (на фото за Матвієнком та Буряком) у матчі відповіді міг схилити шальки терезів на користь "біло-синіх", бо якби він забив, то "Динамо" перемогло б за рахунок переваги гостьового голу, яке діяло в той час: "На останніх хвилинах пробивав із лівої у ближню "дев'ятку", але воротар (Вольфганг Кнайб - прим.ред.) потягнув. Сам не знаю, як він урятував ворота. Цей момент мені не снився, але не міг забути про нього кілька років".
На жаль подальшого злету Бережного в київському "Динамо" не відбулось.
У 1980 році він був відрахований з команди у зв'язку з дисциплінарними порушеннями, на що в Лобановського, як згадував Бережний, були всі причини: "Отримав травму коліна, зробили мені операцію. Виписали із лікарні, відновився, а Лобановський не підпускає до складу. Так і зірвався... Не дуже, пляшку шампанського за вечір. Було таке. Потім через травму на Олімпіаду не потрапив. Тоді почав режим порушувати. Чи шкодую? Просто міг довше виступати на найвищому рівні. Але від проблем нікуди не подітися – коліно, хребет... Виходиш на гру, одержав уколи та граєш. До травми ніколи не вживав. Це потім почалося... Я навіть не палив".
У 1981 році Бережного повернули назад, але ігрової практики він зовсім не мав. Олександр перейшов до "Таврії", за яку до моторошної трагедії встиг зіграти всього шість матчів.
Про те що трапилось, Бережний розповів через багато років: "Після гри з мінським "Динамо" поверталися на базу із хлопцями. З нами ще один товариш-вболівальник був. Ми з ним їхали на задньому сидінні. Сергій Тунік вилетів із машини і головою вдарився об бордюр... Ми ж не винні – слідство це довело.На нас налетіла машина, стався удар пліч-о-пліч. Наше авто відкинуло до стовпа. Від удару я знепритомнів. Кермо сильно травмувало внутрішні органи Корольову. Машина, до речі, спалахнула. Добре, що це сталося біля зупинки транспорту."
Далі була дискваліфікація та позбавлення звання майстра спорту СРСР. "Фактично це був кінець для мене. Якби не аварія, то міг би ще побігати. Навіть варіант із поверненням до "Динамо" був. Казали, що Лобановський мене переглядав", - вважав Бережний.
В наступні п'ять років він зіграв всього кілька десятків матчів за київський СКА та кіровоградську "Зірку" і ще до свого 30-річчя повісив бутси на цвях.
Надалі працював дитячим тренером в ДЮСШ "Динамо" та "Зірка".
23 травня 2025 року Олександр Бережний помер на 68-му році життя.
Олег Мірошніченко
Цитування: football24
Читайте також
Пішов з життя один з провідних гравців команди Лобановського початку 80-х
