Саме він став першим гравцем з України, який підкорив футбольний небосхил Європи. Досягнення, яке золотими літерами вписано навічно!
… Є події, які назавжди врізаються на згадку.
За кілька днів до першого виходу на телеекрани культової комедії Ельдара Рязанова “З легким паром” у передноворічній передачі “Старт” небайдужі до футболу громадяни країни рад отримали дуже приємний сюрприз. 23-річний форвард київського ‘Динамо” Олег Блохін в результаті референдуму від видання France Football, був визнаний найкращим футболістом Європи 1975 року!
30 грудня, після повідомлення ведучого, який, зв'язавшись у прямому ефірі з головним редактором журналу в Парижі, оголосив для всіх сенсаційну новину, ще довго горіло світло у київській квартирі на Чоколівці, в якій Катерина Захарівна та Володимир Іванович приймали численні привітання з європейським визнанням таланту свого сина...
Про те, що динамівці Києва вирушили до Мюнхена на першу зустріч розіграшу європейського Суперкубку, знали всі шанувальники команди, а от подивитися гру всередині країни не вдалося нікому. Радянське телебачення не знайшло місця в сітці свого мовлення і обмежилося лише скупим повідомленням у новинах, на яке чекали мільйони…
І цю новину варто було чекати майже до півночі! Диктор мов манекен, без особливих емоцій буденно оголосив: “У першому матчі за Суперкубок київське «Динамо» з рахунком 1:0 перемогло мюнхенську “Баварію”. На 67-й хвилині гол забив Олег Блохін”.
Ніякого телепоказу, тільки слова… І яким же неймовірним відкриттям стало те, що вболівальники побачили тільки згодом.
11-й номер “біло-синіх” на 67-й хвилині отримав м'яч у центрі поля, рвонувся до штрафного майданчика господарів, де його намагалися зустріти чотири захисники на чолі з самим “Кайзером” Беккенбауером. Кілька секунд і 30.000 баварців а також жменька працівників. Радянського посольства дуже здивувалися побаченому. Найкраще описати фантастичний витвір футбольного мистецтва вдалося наступного дня репортерові “Кельнер штандартцайгер”: “Вимовивши з воріт Майєра, молодий форвард киян пробив у дальній кут у той момент, коли навколо нього буквально танцював увесь захист “Баварії”. Це був чудово виконаний гол!”.
Трохи менш ніж через місяць атмосфера навколо гри була зовсім іншою. Мільйони телеглядачів щиро заздрили тим 102 000 щасливчиків, яким вдалося придбати квиток на київський Республіканський стадіон.
Емоції вирували як вулкан і за п'ять хвилин до перерви виплеснулися в повній мірі.
Олег Блохін отримав довгу передачу з глибини оборони, ривком переграв чемпіона світу Шварценбека і послав м'яч у сітку найкращого на той момент голкіпера Європи Майера. Той метнувся назустріч, але куди там - 1:0!
Другий тайм лише підтвердив перевагу киян над суперником, лави якого рясніли безліччю імен тріумфаторів Мундіалю 1974-го року.
На 53-й хвилині Олег Блохін рвонув поодинці до воріт, хоча перед ним виріс мур із п'яти захисників. Єдине на що вони спромоглися, це це тільки збити реактивного форварда з ніг. Баварці вибудовують стінку в штрафному майданчику, однак Блохін, чудово розрахувавши траєкторію зі штрафного, відправив другий м'яч у ворота Зеппа Майєра!
До цієї гри і після неї, в кар'єрі Олега Блохіна , як гравця, так і тренера, була велика кількість чудових матчів. Проте, саме ті дві осінні вистави 1975 року назавжди залишили в пам'яті мільйонів дивовижно швидкого хлопця у біло-синій футболці з буквою “Д” на грудях.
В день 71-річчя бажаємо Олегу Володимировичу перш з все міцного здоров’я, родинного тепла і плідної праці на благо українського футболу!
Фото: Володимир Раснер
