2 травня 1986 року у французькому Ліоні на арені «Жерлан» (39,000) «біло-сині» розгромили мадридський «Атлетіко» 3:0 (Заваров, 5, Блохін, 85, Євтушенко, 88), і капітан команди Анатолій Дем’яненко підняв над головою Кубок володарів кубків УЄФА!
«Гра була важкою. Фінал є фінал, тим більше, якщо граєш із мадридським «Атлетіко».
Тактичних засад було багато, все залежало від суперника. Головний принцип: вся команда грає в обороні та вся команда грає в атаці. І, звісно, універсалізм. Валерій Лобановський завжди повторював: чим більше у команді універсальних гравців, тим команда вища за класом.
Ми швидко забили, і це вплинуло на хід подальшої гри, у такій ситуації команда одразу отримує заряд упевненості. Ми були на ходу, виглядали краще за суперника.
Плюс нас підганяв той факт, що в Україні сталася біда — катастрофа на Чорнобильській АЕС. Ми приїхали на фінал і дивилися на ТБ новини, які нам перекладали. З'ясувалося, що це трагедія європейського і навіть світового масштабу. Ми зібралися силами та постаралися виграти, щоб подарувати людям позитивні емоції.
Це була вже друга перемога на європейському рівні, перша сталася 1975-го. Це був доказ того, що український футбол дуже гарний, що ми маємо класних гравців», — згадував свого часу Дем’яненко.
3 травня перед центральною грою 26-го туру УПЛ «Динамо» — «Шахтар» славетні динамівці Анатолій Дем’яненко, Олександр Заваров, Володимир Безсонов, Василь Рац, Олег Кузнєцов, Олексій Михайличенко, Михайло Михайлов, Іван Яремчук та Павло Яковенко отримали заслужене вшанування та овації від вдячних глядачів, які зібралися на стадіоні «Динамо», названому іменем геніального Валерія Лобановського, який і привів їх до великого тріумфу чотири десятиліття тому.
Їхнє досягнення назавжди вписане золотими літерами в історію вітчизняного футболу!
Олег Мірошніченко
Фотоколаж: Володимир Раснер
