Це не що інше, як аналог принципу «ти — мені, я — тобі», який на багато років пов'язав держчиновника топрангу Андрія Єрмака і відому футбольну особистість Сергія Реброва.
Їхні стосунки розпочалися ще до того, як перший став помічником Президента України (потім головою Офісу глави держави), а другий — головним тренером національної збірної України. Так, у 2016 році Єрмак, що підтверджено фотозйомками, був почесним гостем на весіллі Реброва та його дружини Анни. Крім цього, їх об'єднує спільний кум, одіозний політик та ресторатор на прізвисько «Коля Котлета» Микола Тищенко.
Однак залишимо суто людські відносини, на які вони мають законне право, а подивимось на те, як один почав рухати кар'єру іншого за рахунок височини своєї державної посади.
У лютому 2020 року Андрій Єрмак був призначений головою Офісу Президента України Володимира Зеленського. У цей же час Сергій Ребров доволі успішно тренував угорський футбольний клуб «Ференцварош», потім очолив еміратський «Аль-Айн». І все так би і текло у їхніх різних сферах діяльності, якби Андрій Борисович, який вже злетів у владних структурах так, що міг впливати на призначення на найвищі посади в країні, не вирішив сприяти просуванню свого друга на головне тренерське крісло в Україні.
Чи зробив це Андрій Борисович за порадою своєї персональної «ворожки» «Вероніки феншуй», історія поки не дає прямої відповіді, але факт того, що він повернувся в Україну завдяки Єрмаку, підтвердив сам Ребров. «Він був ініціатором того, щоб я повернувся в Україну і працював зі збірною, але це було до повномасштабної агресії росії. Я дуже вдячний Андрію, дуже вдячний людям, які зараз дійсно допомагали тому, щоб я повернувся в Україну», - визнав у 2024 році в інтерв’ю ютуб-каналу «Бомбардир» Ребров. При цьому пікантністю умов, за яких Ребров зголосився очолити збірну, за даними українських ЗМІ, було те, що велику частину фінансування зарплати його тренерського штабу забезпечували приватні спонсори, які й до цього дня залишаються утаємниченими.
З того часу минуло два роки, і саме життя знову повернуло обох до звичної формули «рука руку миє».
14 травня Вищий антикорупційний суд України обрав ексголові Офісу Президента Андрію Єрмаку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави у розмірі 140 мільйонів гривень.
Він підозрюється в легалізації майна, отриманого злочинним шляхом в особливо великих розмірах організованою групою осіб. Андрій Єрмак, за версією слідчих, оплачував з незаконних доходів будівництво резиденції, до якої планував заселитися у майбутньому. Вартість спорудження житлових об'єктів у кооперативі "Династія" слідство оцінює приблизно у два мільйони доларів.
Наразі топчиновник найвищого державного рівня, який у колі своїх підручних мав прізвиська «Алі Баба» та «Хірург», перебуває у столичному слідчому ізоляторі.
Вже за п'ять годин після арешту Єрмака, якого звинувачують у причетності до легалізації 460 млн грн під час будівництва елітного котеджного містечка під Києвом, внесли майже 15 мільйонів гривень застави.
За словами адвоката підозрюваного Ігоря Фоміна, люди продовжують надсилати гроші.
Свій внесок, за повідомленням ТК «Схеми» з посиланням на джерела у правоохоронних органах, зробив і громадянин Сергій Станіславович Ребров. Згідно з базами даних, які є в розпорядженні журналістів, в Україні всього одна людина з таким повним іменем (другий тезка вже покійний).
Тобто свої гроші, а це майже 700 000 американських доларів, за визволення з тюремних казематів Єрмака надав донедавна головний тренер збірної України з футболу Сергій Ребров.
Відповідь на питання, чому він так вчинив, відсилає нас як до минулого, про що мова йшла раніше, так і до подій влітку 2024 року. Тоді збірна України зайняла останнє місце в квартеті Е на груповому етапі чемпіонату Європи в Німеччині, і, звісно, її керманич Ребров опинився під шквалом справедливої критики як футбольних спеціалістів, так і вболівальників. Постало навіть питання про його дострокове звільнення, і воно могло б статися, якби не підтримка з головного президентського офісу в Україні на Банковій.
І не від кого-небудь, а з вуст другої за впливовістю особи в державі — Андрія Єрмака. Про це 27 червня 2024 року у нас на сайті був опублікований матеріал під заголовком «Гарна міна при поганому підсумку... Що сказав Андрій Єрмак після "успіху" України на Євро-2024».
Тодішній голова президентської канцелярії через свою сторінку в Telegram повідомив наступне: «Успіх — це не про перемогу чи поразку, а про здатність виходити сильнішим та розумнішим з кожної ситуації, про вміння робити висновки. Збірна грала добре. Дякую футболістам, вболівальникам, тренерам, кожному, хто боровся за Україну на полі. Ми разом, ми єдині. Попереду ще буде Євро».
Після цього Ребров одразу зрозумів, що крісло з подачі свого давнього друга під ним перестало хитатись, і сам почав робити вигляд, що нічого поганого не відбулося: «Це як у житті: ви робите деякі помилки, і дуже важливо, як ви реагуєте. Я думаю, що ми відреагували добре, і, на жаль, навіть із чотирма очками ми не пройшли. Але якщо ми говоримо про сьогоднішній день, я думаю, що дуже пишаюся гравцями. Я думаю, що всі в Україні незадоволені рахунком, але, на мою думку, до гравців немає жодних питань».
Помітити в словах Сергія Станіславовича підказку з шпаргалки, ніби підготовленої з кабінету Єрмака, було просто і без окулярів навіть тим, хто без них не добачає. Про це і йшла мова у матеріалі нашого видання «Через суфлер з Банкової... Ребров оцінив виступ України на Євро за методичкою Єрмака».
І ось тепер через два роки Ребров вирішив віддячити Єрмаку. За той час, коли не без підтримки з президентського Офісу він залишався на посаді, його заробітки склали понад 2 мільйони євро (оклад 100 000 євро на місяць).
Сумно, але вчинок Реброва з надання дуже значних фінансових коштів на рятування корупційно заплямованого Єрмака нагадує не що інше як сумнозвісний «відкат» за раніше надану йому з високого офісу преференцію. І Єрмак, можливо, сидячи під лампою в тюремній ВІП-камері, просто склав списочок, хто йому винен. Наразі його перст впав на прізвище Ребров, а скільки ж їх ще буде…
Олег Мірошніченко
