У контексті мережі шахрайських кол-центрів, які роками виманювали гроші в українців і європейців.
Прокурор САП Микола Карась зачитував розшифровки прослуховувань у справі проти посадовця Офісу генпрокурора. Дійшовши до чергового епізоду, він зробив паузу і пояснив суду, хто такий співрозмовник:
Богдан Бойко (на фото). Президент футбольного клубу «Харків». Негласний куратор кол-центрів.
Через кілька годин після засідання Бойко опублікував заяву, в якій категорично все заперечив. І ось у цьому проміжку — між репліками прокурора і словами президента — тепер живе ціла історія українського футболу.
Перший епізод — найцікавіший. За словами обвинувача, Сергій Кропива (підозрюваний керівник одного зі структурних підрозділів Офісу генпрокурора України) попереджав Бойка про заплановані вибіркові обшуки в «недружніх» кол-центрах у Дніпрі й просив надати перелік адрес, щоб об'єкти президента харківського клубу не зачепили. У тій самій розмові Кропива згадує, що перевіряв інформацію через Департамент стратегічних розслідувань Нацполіції: по цьому регіону в розшуку нічого немає.
Одна з розмов Кропиви з начебто Бойко:
«Так, Бодечко, алло. Братан, та ні, все нормально. Я ось розмовляв із ДСР (Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції — ред.), мені кажуть, точніше з поліцейськими. Мені кажуть, що ДСР у розшуку нічого не має по цьому регіону. Там все поставлене на hold. Навіть те, що було все, що є. Поки що я не маю підтверджень, що звідти щось…»
Другий епізод — травневий. Кропива і Бойко, за версією прокурора, обговорюють дії проти людини, яку вважають перешкодою для пов'язаної з ними структури. Потрібна формальна заява в Україні, щоб запустити процедуру міжнародного співробітництва з Казахстаном. Кропива просить знайти людину, яка цю заяву напише.
«Там ці казахи дзвонили, вони готові видворити цю «погану людину». Але вони хочуть, щоб ми звернулися до них із міжнародним правовим дорученням. Якщо у нас є якийсь хлопець, який напише тут заяву, але треба подумати, як через рекламу чи щось інше, давай запустимо це. Подумай, знайди такого хлопця»
Третій епізод — побутовий. Кропива питає, чи все гаразд, чи потрібна допомога, і цікавиться маршрутом: Монако чи Лісабон. У Лісабоні, зазначив прокурор, Бойко перебував у справах футбольної команди. Як ми знаємо, нещодавно «Харків» підписав меморандум про співпрацю з лісабонською «Бенфікою».
«Так, Бодь? Бодечка, привіт, братику! Як у тебе справи? Я щодо того, кого ми хотіли? Ми Івахненка хотіли викликати? Ми ж тоді й у рапорті пишемо, що директор цей Івахненко? Добре, дякую. Брате, все гаразд? Ти їдеш, потрібна допомога? У Монако? У Лісабон, галімий? Зрозумів тебе».
Ось цей монтаж — переліки адрес кол-центрів вранці і футбольні перемовини в Лісабоні ввечері — і є суттю історії. Не сума та стаття Кодексу, а поєднання двох світів, які в теорії не мали б перетинатися.
О 19:31 на офіційному сайті ФК «Харків» з'явилася розгорнута заява президента клубу.
Бойко категорично заперечує будь-яку причетність до незаконної діяльності, шахрайських кол-центрів і схем із заволодіння коштами громадян. Наголошує принцип, з яким важко сперечатися: «сам факт згадування людини у матеріалах кримінального провадження... не є доказом її вини». Правову оцінку, каже він, має давати виключно суд.
Далі — про бізнес. Бойко повідомляє, що є президентом і співвласником клубу, а також володіє фінансовою компанією, яка працює під наглядом Національного банку. Наглядом, який передбачає перевірку фінансового стану, платоспроможності й ризик-орієнтований підхід до операцій. За результатами цього нагляду, каже Бойко, йому не відомо про встановлені порушення, які б підтверджували причетність компанії до шахрайства.
Потім — класика останніх років. Заяви про допомогу ЗСУ з перших днів вторгнення. Довгострокові інвестиції в клуб. Значна частина грошей — у дитячо-юнацький футбол, академію, школи, умови для підготовки молодих гравців.
І наприкінці — попередження. Бойко залишає за собою право захищати честь і ділову репутацію в суді. Таке саме право, наголошує він, має і футбольний клуб «Харків». Журналістів він закликає перевіряти факти й не робити висновків до рішення суду.
Заяву варто прочитати повністю. Вона написана людиною, яка добре розуміє, що саме відбувається, і заздалегідь готувалася до цього.
Богдана Бойка немає серед п'яти осіб, яким повідомлено про підозру. У нього немає процесуального статусу в цій справі. Про обшуки в нього не повідомлялося. Аудіозаписи саме цих розмов публічно не оприлюднені — є лише розшифровки, зачитані в залі.
Ідентифікація співрозмовника як Бойка — це твердження прокурора. Кваліфікація «негласний куратор» — це теж твердження прокурора, зроблене на етапі обрання запобіжного заходу іншій людині. Не йдеться навіть про підозру.
Богдан Бойко зайшов у «Металіст 1925» разом із Володимиром Носовим — засновником і CEO криптобіржі WhiteBIT, почесним консулом України на Балеарських островах. Носов став інвестором і президентом клубу у 2023 році, Бойко — співвласником.
30 липня 2025-го вони помінялися ролями. Бойко став президентом у 26 років - наймолодшим керівником клубу в УПЛ. Носов очолив наглядову раду. Офіційне пояснення тоді звучало нейтрально: розширення діяльності Носова, зокрема консульської.
У червні 2026-го Бойко провів ребрендинг — «Металіст 1925» став ФК «Харків».
Про масштаб вкладень публічно говорив Ігор Бурбас: близько 80 мільйонів євро за два з половиною роки. Зарплати, трансфери, поля, оренди, готелі, автобуси. Це оцінка інсайдера, а не аудит, але порядок цифри пояснює багато чого: переговори зі Стефано Піолі, які підтвердив Носов, багато коштовних трансферів за мірками українського футболу до яких додається другий в УПЛ зарплатний бюджет гравців.
Вісімдесят мільйонів євро для клубу без єврокубків, зі стадіоном на 4 700 місць і домашніми матчами далеко від Харкова. Це питання ставили й раніше — просто ввічливо, з інтонацією захоплення. Тепер, можливо, його ставитимуть інакше.
Джерело: tribuna
Фото: fckharkiv
