Футбольна біографія Артема Довбика почалася в 2014 році. Саме тоды росія анексувала Крим і сприяла сепаратистам на південному сході України.
У серпні того ж року він дебютував за клуб 2-ї ліги "Черкаський Дніпро" у грі проти херсонського "Кристалу" і забив свій перший м’яч на професійному рівні у віці всього 17 років 1 місяця і 25 днів.
Двома роками раніше Довбик вперше зрозумів, що футбол може покращити життя не лише йому, а й його родині. Батько Артема був водієм, а мати – робітницею на кондитерській фабриці. Загалом сім'я в якій він зростав мала дохід нижче середнього. "У 15 років я почав грати на вихідних за сільські аматорські команди. Вони платили 300 гривень за гру і 100 гривень за кожен гол. Тож мені вдавалося заробляти 50-60 доларів на тиждень. Частину цієї суми я завжди віддавав батькам", – згадує Артем.
Його професійна кар'єра стрімко розвивалася. У травні 2017 року Довбик у віці 19 років вперше отримав запрошення до збірної України: "Для мене виклик Андрія Шевченка став шоком, адже я тоді зіграв в УПЛ лише п’ять матчів за "Дніпро".
Через чотири роки, на Євро-2020, пробив його зірковий час. У 1/8 фіналу Довбик вийшов на поле на 106-й хвилині, замінивши важко травмованого Артема Бєсєдіна, і забив переможний м'яч у ворота Швеції (2:1). "Це найбільш пам'ятний гол у моїй кар'єрі на даний момент", - упевнений Артем. Нещодавно Довбик віддав футболку, в якій він грав у тому матчі на аукціон на користь української армії. За неї вдалось отримати продали 100 тисяч гривень.
Відігравши на Євро лише 14 хвилин, Довбик повернувся в Україну національним героєм.
За наступні два сезони в "Дніпрі-1" Артем закріпив за собою статус головної зірки українського футболу. Два сезони поспіль ставав найкращим бомбардиром української Прем'єр-ліги. У 2021/22 Довбик забив 14 голів, а в 2022/23 вже 24.
Війна прискорила рішення Довбика знову виїхати за кордон. В першу чергу через побоювання за життя сина, якого йому подарувала дружина Юлія ще під час війни в серпні 2022 року. "Коли почалася війна, я сказав їй і її рідним що треба виїхати з України. Вони були в дорозі два дні і чули звуки бомбардування".
Сам гравець покинув Україну в серпні 2023 року, підписавши п'ятирічний контракт з іспанською "Жироною".
Вражаючі виступи Довбика в Ла Лізі нікого в Україні не здивували. Як і сам Артем був готовий до нового виклику в своїй кар’єрі: "Коли я виступав у Данії за "Мідтьюлланн", я порвав хрестоподібні зв’язки коліна. Багато хто казав, що я не зможу грати так, як раніше. Але я терпів і працював. Характер для футболіста – чи не головний стрижень".
Зараз Довбик є основним нападником збірної України. Головний тренер національної команди Сергій Ребров розраховує на його ігрові здібності: "Довбик поєднує міць і силу з хорошою технікою футболу. Це дозволяє йому перегравати суперників на полі та в повітрі".
Цього сезону Довбик вже забив 14 голів і віддав 5 результативних передач в іспанській Прімері. Зараз він далеко від України, але багато робить для наших співвітчизників як на футбольному полі, так і за його межами. "Я знаю, що багато бійців на передовій отримують заряд позитивної енергії після голів Артема. Крім того, він постійно забезпечує Третю десантно-штурмову бригаду безпілотниками, квадрокоптерами, автомобілями, генераторами та всім необхідним. Артем, ніколи не афішував свою допомогу, але вона надходить до нас давно і в великих обсягах", – розповів заступник командира 118-ї бригади Руслан Батир.
Довбик каже: "Коли я забиваю, я завжди цілую свій забинтований палець. Той, який ношу з обручкою. Усі голи я присвячую своїй родині – дружині та батькам. Я звичайний хлопець, який досягає всього своїми силами. треба вірити в те, що ти робиш, і перемога прийде".
Звучить як рецепт для всіх українців у ці важкі часи, чи не так?
Олег Мірошніченко
Фото: fcgirona
