Для этого он для общественности посредством своей страницы в Facebook за два дня в двух частях (!) привел следующие расчеты (приводим полностью языком оригинала):
Часть I
«Арбітр Можаровський зафіксував у матчі «Олександрія» - «Динамо» 28 порушень у гостей проти 18 у господарів у основний час. У грі із «Шахтарем» за три дні до того «Динамо» мало 20 порушень проти 18 у «Шахтаря». Що це означає? Це свідчить про те, що Можаровський трактував правила на корись господарів – маємо десять «додаткових» штрафних у бік «Динамо», один із яких таки призвів до забитого м’яча. Гравцям «Олександрії» було досить забігти на половину гостей і вступити у боротьбу аби отримати право на стандарт. Саме такою була тактика команди тренера Шарана. Так, Можаровський відверто не «підставлявся». Хоча епізод у додані до основного часу хвилини промовистий – спочатку арбітр «не бачить», що захисник «Олександрії» вибив м’яча на кутовий і дає удар від воріт. Після чого встигає поставити сумнівний штрафний поблизу воріт «Динамо», з якого «Олександрія» ледь не забила. Професіонал!
І ще про статистику. Зазвичай порушень більше у команди, яка менше володіє м’ячем. У девяноста відсотках матчів це саме так. У грі в Олександрії «Динамо» володіло м’ячем 57 відсотків часу, але порушень зробило у більш ніж півтора рази більше. Усе просто – атаки киян переривалися свистками арбітра на користь «Олександрії».
У принциповій «рубці» із «Шахтарем», де аж іскри летіли, динамівці мали 20 порушень. А у грі з «Олександрією», володіючи м’ячем більшу частину гри – 28! Ось вам доказ того, про що казав Хацкевич після гри. І, здається, що це лише початок…»
Часть II
«Ми зупинилися на тому, що арбітр Можаровський призначив у основний час кубкового матчу “Олександрія” - “Динамо” 28 штрафних на користь господарів та 18 на користь гостей. Саме аномальна кількість штрафних у бік команди, яка володіла мячем 57 відсотків ігрового часу, і доводить професіоналізм арбітра. Бо що таке 10 додаткових штрафних у цьому матчі? Це десять верхових подач до воріт “Динамо” (господарі саме так виконували усі штрафні), під час яких усі динамівці мали повертатись до власних воріт і акуратно слідкувати за суперниками аби їх часом не зачепити — інакше одинадцятиметровий, який таки стався на 120-й хвилині. Звідси перевага господарів у боротьбі за мяч. Звідси випадкові і непередбачувані відскоки і таке інше. Звідси і “рівна боротьба”. Тому що кожні три-чотири хвилини гравці “Динамо” мали йти до свого штрафного майданчика аби відбивати подачу. Звідси неможливість організувати швидку атаку при перехопленні у центрі поля — одразу штрафний!
І саме головне — штрафні удари за тридцять-сорок метрів від воріт практично ніколи не запамятовуються публікою. Це вам не пенальті. Тому вміння непомітно наставити майже три десятка таких штрафних, добра половина з яких — сумнівні, теж є ознакою високого професіоналізму арбітра.
А тепер поставте себе на місце гравців “Динамо”, яких грубо зупиняли суперники і не завжди за це каралися не лише попередженнями, а й штрафними. Плюс провідні гравці гостей були передбачливо “посаджені” арбітром на картки і не могли боротися жорстко аби не повторити історію захисника “Зорі” Чечера, якого арбітр професійно прибрав з поля у паралельному матчі аби дати можливість “Шахтарю” вільно боротися за верхові мячі.
Що маємо у підсумку — суперник нахабно лізе у боротьбу (і правильно робить), знаючи, що штрафний буде на його користь. А протистояти йому так само немає можливості — інакше картка-друга і з поля. Або одинацятиметровий за дотик до суперника. Аби за таких умов перемагати кияни мали буквально літати по полю, чого вони за визначенням не можуть. Або грати на “чистих мячах”, що в умовах щільного захисту майже неможливо. Але динамівці змогли це зробити - усі три забити ними мячі були “чистими”, тобто забитими без контактної боротьби. Дві передачі — удар — гол! Тому що забити при такому арбітрі можна було лише так.
І це лише короткий конспект урока від Можаровського, який він дав усім нам у грі “Олександрія” - “Динамо”. У міжнародному матчі такий “урок” означав би для арбітра завершення карєри. У нас же Можаровського будуть ставити у приклад. Аби молоді арбітри вчилися, як непомітно для широкої публіки створювати перевагу для однієї команди і не давати грати іншій»
Реакцией на подобные чудачества Несенюка стала реакция болельщиков, которые лучше всего разобрались в «джинсовой» математике динамовского общественника.
- Все більше переконуюся на думці що у панові Несенюку помирає справжній футбольний експерт рівня Денісова...чи навіть крутіший за Леоненка. Просто боюсь уявити що було б, якби у Суркісів було бабло на футбольний канал ...ось там би Коля розвернувсь
- Вроде смотрел матч. предвзятости особой не увидел. может мое пиво не такое как у Коли его напитки? Да были свистки в необязательных моментах. но по моему они были в обе стороны
- Это особенно весело, с учетом того, что Можаровский всегда симпатизировал Динамо
- У 90% матчів Динамо статистика протилежна, чомусь в цих випадках Несенюк мовчить
- А я уже почав переживати, де Коля подівся? А тепер бачу, що все гаразд з ним. Живий, здоровий, повний несенюкщини
- Тяжелая артиллерия вышла из запоя! Пипец, я б понял, если бы по поводу пенальти ныл, но оно уже ноет по поводу штрафных в сорока метрах от ворот. Что дальше? Будет обвинять вратаря соперника в том, что эта падла мяч пытается поймать?
- Одному мені здалося, що він трішки спочав копіювати Луческу?
Автор: KomandaOnline
