Вона отримала назву Remember the Blue & Yellow — “Пам'ятайте жовто-синіх” і буде присвячена надихаючій історії національної збірної України з футболу.
23 лютого 2022 року команді залишався місяць до гри проти Шотландії, і на черзі були вирішальні матчі за право зіграти на чемпіонат світу з футболу 2022 року.
Наступного дня життя тренерів та гравців та життя їхніх співвітчизників назавжди змінилися, коли росія вторглася в Україну з катастрофічними наслідками.
Багато тисяч загинуло, мільйони були вимушені залишити рідні домівки, а містам України завдано незліченної шкоди.
Саме на цьому тлі команда зібралася в травні в Словенії.
Залишивши друзів і родину позаду, головний тренер Олександр Петраков і його гравці вирушили в подорож.
Петраков та його підопічні черпали натхнення у земляків-українців вдома та на передовій і продовжували грати, продовжували виходити на поле.
Команда продемонструвала світові незламний дух і відданість своїй країні, і це історія про те, як найтяжчі обставини розкривають справжній характер, зараз і назавжди.
Райт Томпсон з E60 стежив за командою протягом останніх шести місяців у дев’яти різних країнах, у тому числі в українській столиці, що переживала бойові дії, де Томпсон отримав безпрецедентний доступ до Петракова.
Під час праці над стрічкою знімальна група отримала ексклюзивні інтерв’ю з Андрієм Ярмоленком, капітаном збірної України та другим найкращим бомбардиром в історії, та Андрієм Павелком, президентом Асоціації футболу України.
Продюсером і режисером фільму «Пам’ятай синьо-жовтий» виступив Рассел Діналло.
Предпрем'єрний показ Remember the Blue & Yellow — “Пам'ятайте жовто-синіх” відбувся в першу неділю грудня в Чикаго. На нього був запрошений головний тренер збірної України Олександр Петраков.
- Я хочу подякувати компанії ESPN. Коли я їхав сюди, мені зателефонував президент УАФ Андрій Павелко, який також просив передати подяку. Це була його ідея, і сьогодні він мав бути з нами.
Спочатку я до цієї ідеї поставився дещо скептично. Знаєте, є такі прикмети у футболістів, що може бути якийсь нефарт. Але коли я познайомився з авторами фільму і побачив, як вони працюють і як ставляться до нас, то зрозумів, що вони душею переживають за Україну.
Найважче було, коли ми не вийшли на чемпіонат світу. Для багатьох гравців це було мрією. Багато хто завершує виступи у збірній, адже наступає певний вік.
Зараз пригадуються емоції хлопців, емоції вболівальників…
Тепер я розумію, що цей фільм потрібний, і він мав вийти.
