Атака з різних боків на керівництво українським футболом ззовні України і поза її межами може зруйнувати велику роботу щодо заборони тим, хто професійно займається спортом у московії, повернутись на міжнародну арену.
Один тільки перелік того, що вже було зроблемо Уураїною в співробітництві з УЄФА вражає. Зокрема, росії було заборонено грати матчі плей-офф на ЧС-2022 в Катарі, клуби з цієї країни отримали бан на виступи в єврокубках, збірна росії викреслена з числа учасників Ліги націй та відбору на Євро-2024. Були скасовані рішення про проведення фіналу Ліги чемпіонів в Санкт-Петербурзі і Суперкубка УЄФА в Казані. Крім цього УЄФА анулював співробітництво з одним із своїх могутніх спонсорів “газпромом”. Загалом росія отримала всехоплюючу заборону на виступи футбольних команд всіх рівнів в офіційних міжнародних змаганнях. Були перекреслені і російські заявки на проведення Євро-2028 чи Євро-2032. Також нещодавно відстороннення від обслуговування міжнародних матчів отримали і всі російські арбітри.
Якщо хтось гадає, що це було так легко досягнути, то глибоко помиляється. Для подібного висновку достатньо подивитись на те, яку позицію стосовно російської ізоляції займає керівництво ФІФА, яке в особі переобранного президента Джанні Інфантіно досить прихильно споглядає у бік московського кремля. Одним з найнеприємніших доказів такого відношення стала відмова президенту України Володимиру Зеленському у виступі перед фіналом чемпіонату світу у Досі.
А тим часом, поки в Україні практично заблокована можливість прямих контактів президента УАФ з його коллегою з УЄФА росія явно не сидить на місці.
Чоловіча збірна цієї країни у якості запрошеного гостя з 9 по 21 червня 2023 року прийме участь в першому чемпіонаті Центрально-Азійської футбольної асоціації.
Жіноча національна команда з московії тим часом отримала дозвіл на участь під російським прапором та з виконанням нацонального гімну (!) в чемпіонаті Південної Азії U-17, який вже стартував 20 березня в Дакка (Бангладеш) і завершиться 28 березня.
В інших видах спорту ситуація з ізолюванням спортсменів з країни-агресора навіть ще гірша.
Президент Міжнародної асоціації боксу (IBA), росіянин Умар Кремлєв переконав міжнародні спортивні організації повернути російських та білоруських спортсменів на міжнародну арену. Їм вже дозволили виступати на міжнародних турнірах під прапором та гімном своїх країн.
Міжнародна федерація фехтування в березні ухвалила рішення про повернення російських і білоруських спортсменів за умови дотримання принципів нейтральності. Московитів у фехтуванні допустили в особистих та командних турнірах, а також навіть повернули на змагання офіційних осіб, тренерів та медичний персонал.
Також і провідні тенісні організатори ATP і WTA допускають спортсменів з росії та білорусі до своїх івентів під нейтральним прапором.
На вершині цього огидного тренду опинився і Міжнародний Олімпійський комітет (МОК), який готовий розглянути варіанти, допущення деяких атлетів московії на Олімпійські Ігри 2024 року в Парижі. "Спортсменів не можна усувати від змагань лише на підставі паспорта", - було повідомлено у заяві МОК. Схоже на те, що керівництво світового спорту навіть не замислюється над тим, що досить багато з цих спортменів виступають за клуби цска і “динамо”, які фінансуються Міноборони та МВД росії і податки з їх зарплатні йдуть на ведення війни проти України.
Але давайте повернемося до футболу. В ньому російський футбольний союз (рфс) навіть не приховує, що веде перемовини з ФІФА та УЄФА про повернення російських команд на міжнародні турніри. Зокрема заступник генерального секретаря рфс Денис Рогачев в інтерв'ю російському телеканалу “Матч ТВ” заявив: “Ми зберегли корпоративні права з ФІФА та УЄФА і проводимо переговори з колегами на поетапне повернення на міжнародні змагання, але деталі поки що розкривати не можу”.
На цьому фоні активізувалися і російські футбольні клуби. Зокрема пітерський “зеніт” вже підшукує для можливого, як вони вважають, повернення до єврокубків стадіони в Будапешті або Відні. Московський “спартак” націлився на Стамбул, а ФК “ростов” готує для себе “домашній” майданчик в Туреччині. Інші клуби з московії також згодилися грати, якщо їм дозволять, на нейтральних полях в Європі.
На фоні приведених бажань футбольних зомбі з московії, досить дивно, і в той же час неадекватно до того що відбувається, виглядають потуги деяких органів влади і діячів в Україні нанести максимальну шкоду тим, хто найбільше бореться проти кремлівських маніпулярів. Ті роблять все, щоб зробити зі своїх чорних справ, щось подібне до білого. Їх намагання зрозумілі і не потребують подальшого роз'яснення. Але не зникає вже котрий місяць питання, навіщо це робиться в Україні?
Тим часом, російські функціонери планують вирішити позитивно досить багато питань на 47-му Конгресі УЄФА, який відбудеться 4-5 квітня в Ліссабоні.
До нього представники росії та УЄФА неодноразово зустрічалися. Ключовою була тема необхідності повернення російських збірних та клубів до міжнародних змагань. Під час цих перемовин сторони погодили порядок подальшої взаємодії. Вилику роль відіграє у всіх цих процесах одіозной виходець з “газпрому” Олександр Дюков, який лобіює інтереси країни-агресора у Виконкомі УЄФА.
А що ж Україна? Невже так конче необхідно деяким можновладцям в високих кабінетах задовольнити свої персональні амбіції. Свідомо чи ні, але вони тим самим підіграють московитам, заважаючи керівникам українського футболу в столиці Португалії, що називається на місці події, дати гідну відсіч російській футбольній навалі. Так можна взагалі і вирішальну зустріч програти, чи не так?
Олег Мірошніченко
